Покриття даху черепицею

Покриття даху черепицею

       Усі дрібно штучні покрівельні матеріали вкладають внапуск. Причому існує два такого вкладання:

-                     одинарний, результатом якого є одношарова покрівля. Такий напуск утворюється пазовою стрічковою або штампованою черепицею, коли можна окрема черепиця має пази і фальц (гребінь), що дозволяють її чіплятися за суміжні черепиці;

-                     подвійний напуск застосовують для плоскої черепиці, а також сланцю і дерев'яних плиток (тобто для плоских штучних матеріалів). При подвійному напуску утворюється дво- і навіть тришарове покрівельне покриття, тому що вище укладені ряди перекривають ті, що укладені нижче, більше, як на половину довжини черепиці.

Варто пам’ятати, що при одинарному напуску вага покрівлі менша, ніж при подвійному.

До решетування черепицю кріплять цвяхами, скобами, клямерами, дротом або вона тримається за рахунок власної ваги.

Плоску черепицю звичайно прибивають цвяхами чи кріплять клямерами. Клямером фіксують відразу дві черепиці. Горизонтальний закот клямера лягає зверху вже прикріпленої черепиці, а під вертикальний закот підводиться суміжна черепиця. Клямерні гачки забивають у решетування з боку горища. Зверху клямерні закоти вкривають вище розміщеним черепичним рядом.

Дротом кріплять усі черепиці, розміщені на звисах (карнизних і фронтонах), ребрах і коньку.

Прикарнизні фронтонні черепиці можна прикріпити скобами особливої конфігурації. На схилах з уклоном 35 градусів рядові черепиці зазвичай не кріплять дротом. На дахах з уклоном 35-45 градусів чи розташованих у регіонах із вільними вітрами черепицю прив'язують через один ряд. При уклонах більше 45 градусів дротом кріплять кожну черепицю.

На дахах з уклоном близько 60 градусів пазову і штамповану черепицю не кріплять до решетування, а укладають вільно і вона тримається за рахунок власної ваги й спеціальної пазової конструкції.

Черепична покрівля має зигзагоподібний малюнок – стик двох черепиць  вище розміщеного ряду приходиться на середину черепиці розміщеного нижче. Щоб домогтися цього, всі непарні ряди починають і завершують цілими черепицями, а всі парні – половинчастими.

Напрямок укладання черепиці – знизу вверх (від карниза до конька) і справа наліво ( для пазової черепиці), зліва направо (для жолобчастої) чи від будь-якого фронтону (для плоскої).

Укладання виконують в 3-4 –х рядах одночасно: у при карнизному ряду встановлюють дві цілі черепиці; в другому – спочатку половинку, а потім цілу; в третьому – одну цілу черепицю Потім повертаються до першого ряду і кладуть ще по одній черепиці у всіх уже початих рядах (першому, другому і третьому). У четвертому ряду кріплять одну половинчасту й одну цілу черепиці, у п’ятому – одну цілу. Знову повертаються до першого ряду, щоб додати по одній цілій черепиці в усі покладені ряди і т.д.

Щоб навантаження на конструкцію покрівлі було рівномірним, бажано вести покрівельні роботи одночасно на обох схилах.

Через 3-4 місяці укладання черепиці поперечні шви рекомендують змастити з боку горища вапняним розчином з додаванням до нього волокнистих матеріалів (клоччя, січки), а зверху пофарбувати олійною фарбою.